Як підібрати домашнього улюбленця для дитини. Частина 1
Дискусія, чи заводити домашнього улюбленця у родину з дошкільнятком, триває давно. Деякі ветеринари та батьки категорично проти такого «поповнення», адже це загрожує малюкам і дорослим різними інфекціями й захворюваннями, які можуть переносити тваринки. Інші ж схвально ставляться до тварин у домі, але застерігають, що це має супроводжуватися ретельною гігієною для членів сім’ї та оселі, а також систематичними походами з улюбленцем до ветеринара для щеплень.
Якщо ви належите до другої категорії, то радимо заводити домашніх тварин, коли малюку вже виповниться 3-4 роки. Дитина у цьому віці здатна розуміти, що тварина – це не іграшка, а жива істота. Дошкільник уже може дотримуватися правил поводження з тваринами. Одначе рішення про нового члена родини має прийняти уся сім’я, без винятків. Адже, погляньмо правді в вічі, все одно доглядати за улюбленцем будете ви, батьки.
Спершу дамо відповідь на запитання, яку ж саме тварину обрати.
Психологи радять обирати домашнього улюбленця не лише з огляду на вік дитини, а й відповідно до темпераменту та характеру малюка. Погодьтеся, холерик навряд чи спостерігатиме за життям гризунів у клітці або неповороткою черепашкою. Він, скоріше, віддасть перевагу активній грі з собакою чи кішкою.
До речі, варто пам’ятати, що неконтактні тварини – черепашки, ящірки, рибки, хом’ячки, птахи – не створюють ефекту «спілкування» з дитиною. Тож заводити їх радять, коли дитина почне захоплюватися спостереженням за тваринним світом. Якщо ви вже щасливі власники гризунчика, не забувайте, що ця малеча активна зазвичай уночі. Тому «будиночки» гризунів не мають стояти в дитячій у темний час доби і заважати спокійному сну.
Взагалі, якщо йдеться про «малогабаритних» тварин, вони не бажані у ролі домашніх улюбленців для дошкільнят через свій розмір. Адже дошкільнятко може неправильно взяти крихітку або впустити її, й таким чином, зашкодить тварині. З іншого боку, між дитиною і твариною обов’язково має бути тактильний контакт. Тобто вибирайте тих тваринок, яких можна гладити, тримати, торкатися. Це надто важливо у дошкільний період.
При виборі «класичних» улюбленців, таких як коти чи собаки, насамперед визначтеся з породою. Варто утриматися від пітбультер’єрів, бультер’єрів, мастифів, тобто агресивних порід собак. Непоганими няньками та компаньйонами вважаються дворняжки, коллі, сенбернари, спанієлі, німецькі вівчарки, лабрадори. Щодо кішок, то крім безпородних котів, що, як і їхні колеги-гавчики, дуже комунікабельні з людьми, гарними друзями для дітей стануть персидська, абіссинська, сіамська, сибірська кішки, а також сфінкси.
У другій частині статті Пізнайко розповість про те, як привчити малюка до правил поведінки із домашнім улюбленцем.
Якщо ви належите до другої категорії, то радимо заводити домашніх тварин, коли малюку вже виповниться 3-4 роки. Дитина у цьому віці здатна розуміти, що тварина – це не іграшка, а жива істота. Дошкільник уже може дотримуватися правил поводження з тваринами. Одначе рішення про нового члена родини має прийняти уся сім’я, без винятків. Адже, погляньмо правді в вічі, все одно доглядати за улюбленцем будете ви, батьки.
Спершу дамо відповідь на запитання, яку ж саме тварину обрати.
Психологи радять обирати домашнього улюбленця не лише з огляду на вік дитини, а й відповідно до темпераменту та характеру малюка. Погодьтеся, холерик навряд чи спостерігатиме за життям гризунів у клітці або неповороткою черепашкою. Він, скоріше, віддасть перевагу активній грі з собакою чи кішкою.
До речі, варто пам’ятати, що неконтактні тварини – черепашки, ящірки, рибки, хом’ячки, птахи – не створюють ефекту «спілкування» з дитиною. Тож заводити їх радять, коли дитина почне захоплюватися спостереженням за тваринним світом. Якщо ви вже щасливі власники гризунчика, не забувайте, що ця малеча активна зазвичай уночі. Тому «будиночки» гризунів не мають стояти в дитячій у темний час доби і заважати спокійному сну.
Взагалі, якщо йдеться про «малогабаритних» тварин, вони не бажані у ролі домашніх улюбленців для дошкільнят через свій розмір. Адже дошкільнятко може неправильно взяти крихітку або впустити її, й таким чином, зашкодить тварині. З іншого боку, між дитиною і твариною обов’язково має бути тактильний контакт. Тобто вибирайте тих тваринок, яких можна гладити, тримати, торкатися. Це надто важливо у дошкільний період.
При виборі «класичних» улюбленців, таких як коти чи собаки, насамперед визначтеся з породою. Варто утриматися від пітбультер’єрів, бультер’єрів, мастифів, тобто агресивних порід собак. Непоганими няньками та компаньйонами вважаються дворняжки, коллі, сенбернари, спанієлі, німецькі вівчарки, лабрадори. Щодо кішок, то крім безпородних котів, що, як і їхні колеги-гавчики, дуже комунікабельні з людьми, гарними друзями для дітей стануть персидська, абіссинська, сіамська, сибірська кішки, а також сфінкси.
У другій частині статті Пізнайко розповість про те, як привчити малюка до правил поведінки із домашнім улюбленцем.
Комментариев нет:
Отправить комментарий