Про що розповість дитячий малюнок? Частина 3

Частина 3

ЧАСТИНИ ТІЛА

Голова – найцінніша частина тіла: там, на думку дитини, розум. Найрозумніший той, у кого намальована найбільша голова.

Очі – для того, щоб плакати. Це спосіб вираження дитиною емоцій. Персонажі з великими, розширеними очима – тривожні, неспокійні, хочуть, щоб їм допомогли. Ті, в кого очі-крапочки або «щілини», забороняють собі плакати, бояться просити про допомогу.

Вуха – це орган сприйняття критики та думки інших про себе. Персонажі з найбільшими вухами – найслухняніші. «Безвухі» нікого не слухають, ігнорують те, що говорять інші.

Рот – орган нападу. Персонаж із великим чи заштрихованим ротом – джерело небезпеки. Якщо рота немає або це маленька рисочка, то людина приховує свої почуття, не може їх висловити або впливати на інших.

Шия – символізує здатність до самоконтролю розуму над почуттями. У кого вона є, той уміє керувати своїми емоціями. Зазвичай діти зображують дорослих із шиєю, а себе – без неї.

Руки потрібні, щоб чіплятися, щось робити, змінювати, взаємодіяти з іншими людьми. Що більше пальців на руках, то більше сили, змоги щось зробити. Якщо пальців менше, то дитина відчуває внутрішню слабкість, нездатність діяти. Що більш значущий персонаж, то більші його руки. Якщо рук немає взагалі, то це може свідчити про труднощі взаємодії з навколишнім світом, зокрема у спілкуванні.

Ноги – символ опори в житті та свободи пересування. Права нога – опора в позасімейній реальності, ліва – у світі близьких емоційних контактів.

Ті, що «зависли в повітрі», на думку дитини, не мають самостійної опори в житті. Коли персонажів зображено в один ряд, можна провести уявну лінію, щоб побачити, у кого опора більш надійна.

Символи агресивних тенденцій поведінки: великі кулаки, зброя, нападницька поза, чітко промальовані нігті й зуби. Проте ці ознаки можуть свідчити про захисну форму поведінки. Тому варто з’ясувати, що для дитини становить підвищену емоційну небезпеку, навіщо знадобилося демонструвати свою силу.

ЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ

Діти добирають колір відповідно до свого настрою та світовідчуття. Психологи вважають, що вибір кольору залежить від психічних якостей та стану здоров’я людини. Зазвичай діти використовують 5-6 кольорів. Це середній рівень емоційного розвитку. Більш широка палітра – натура чутлива, багата на емоції. Якщо 5-річна дитина малює одним, двома кольорами, це може свідчити про негативний стан у цей момент: тривогу (синій), агресію (червоний), депресію (чорний). Використання лише простого олівця (якщо є палітра кольорів) іноді тлумачать як «відсутність» кольору: дитина сигналізує, що їй бракує яскравих барв, позитивних емоцій. Найбільш емоційно значущі фігури виділяють великою кількістю барв. Відповідно, про неприйняття людини свідчить чорний або темно-коричневий колір. Аналізуючи кольори в малюнках, потрібно звертати увагу на ті барви, наявність яких перебільшена чи невиправдана. Наприклад, коли малюнок виконано чорними контурами, і малюк відмовляється його розфарбовувати. Або червоними намальовано предмети, яким така барва не притаманна.